З 25 по 31 травня 2026 року в Україні проходить Національний тиждень безбар’єрності – ініціатива, спрямована на привернення уваги суспільства до потреби створення доступного середовища та рівних можливостей для всіх громадян, підвищення обізнаності про рішення та реформи у контексті формування безбар’єрних просторів, сервісів та інформації, а також сприяння розвитку культури поваги та гідності.
Сьогодні у нашому навчальному закладі відбулася година-реквієм «Чорнобиль: сорокова весна», присвячена 40-м роковинам найбільшої техногенної катастрофи в історії людства.
Цей захід, організований нашою викладачкою біології та хімії Баран О.В., став для кожного з нас не просто уроком історії, а глибоким переосмисленням цінності життя та відповідальності перед планетою.
Минуло чотири десятиліття, але сьогодні чорнобильський біль переплітається з болем сучасної війни.
• У 1986-му ліквідатори закривали собою розпечений реактор, рятуючи світ від невидимого ворога — радіації.
• Сьогодні наші Сили оборони України тримають небо над нами, виборюючи право нашої землі бути вільною від окупанта.
Хвилиною мовчання ми вшанували пам’ять усіх, хто віддав життя у боротьбі з атомом, та всіх героїв, що полягли за нашу свободу сьогодні.
Під час заходу ми згадали історію квітучої Прип’яті та стародавнього Чорнобиля. Переглядаючи архівні відео, ми, ніби, пройшлися вулицями, де колись лунав дитячий сміх, а тепер панує тиша, проросла крізь бетон.
«Земля може вижити без людини, але людина без Землі — ніколи».
Це головний екологічний урок, який виклала нам природа. Сьогодні Зона відчуження — це заповідник, де природа повертає своє, нагадуючи нам про крихкість людського втручання.
Ми схиляємо голови перед:
• Ліквідаторами, які купували час для всього світу ціною власного здоров’я.
• Евакуйованими, чиє життя розділилося на «до» та «після» за одну ніч.
• Дітьми Чорнобиля, які несуть на собі тягар цієї трагедії крізь покоління.
40 років — це лише мить у порівнянні з 24 тисячами років, які потрібні для повного розпаду радіоактивних елементів. Але пам’ять про людський подвиг має жити вічно.
Дякуємо організаторам та всім учасникам за щирість та небайдужість.
Пам’ятаємо, щоб не повторити!
Звучало живе й пророче слово Кобзаря.
Ми провели традиційний конкурс читців, який об’єднав студентів у прагненні глибше відчути силу української поезії.
Рядки про рідну землю, солов’їні співи та красу природи у виконанні студентів звучали неймовірно зворушливо.
Наші студенти надали конкурсу серйозного філософського звучання. Їхнє виконання складних поетичних творів Шевченка вразило глибиною розуміння сенсів, які актуальні для України саме зараз. 🇺🇦
Для кожного учасника це був не просто іспит на пам’ять, а можливість пропустити через серце слова, що стали фундаментом нашої нації.
Дякуємо всім юним талантам за сміливість, артистизм та шану до української класики!
Скільки цікавих легенд, віршів, романів та пісень написано про кохання! Воно буває різним і романтичним, трагічним, щасливим, взаємним, першим і останнім. Воно крихке і тендітне.
З метою розвитку творчих здібностей студентів, їх естетичних смаків, виховання прагнення краще пізнати один одного, розвитку уяви та мовлення, формування дружніх стосунків у колективі, ціннісного ставлення до себе та інших людей, розвитку кмітливості у гуртожитку нашого навчального закладу відбулося свято “На крилах кохання”.
Свято пройшло у веселій та оригінальній формі конкурсів та гри.
Студенти брали активну участь у конкурсах. У кінці свята визначили найактивніших.
Ними стали Діана Ангелуца та Кирило Швець. Переможцям вручили солодкі призи.
Всі присутні на святі також отримали солодкі подаруночки.
Наприкінці свята всім присутнім побажали, щоб у їхньому житті завжди поряд було кохання, любов до матері і батька, любов до рідної землі, любов одне до одного.
Чекайте світлого чистого кохання. Воно обов’язково прийде до ваших сердець. Надійтеся й вірте в це своєю душею.
Тож бережіть своє кохання, розумійте, не ображайте одне одного!
До Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні у нашому навчальному закладі відбувся виховний захід “Вклонімось низько до землі тим, хто в серці буде жити вічно… “.
Памʼять про Небесну Сотню надихає нас зараз, коли ми продовжуємо героїчну боротьбу за свободу своєї країни.
Пам‘ятаємо…Герої не вмирають!
Вони тримають небо над Україною!
