Команда у складі : Сулими Романа, Рукавець Миколи, Васечко Андрія, Гавриліва Святослава, Гнипа Андрія, Смика Андрія, Яворського Дениса, Вульчина Тараса, Квятковського Антона, Ружицького Дениса , Шидловського Василя та Фірака Ростилава, 12.05.2026 р. взяла участь в обласних змаганнях з футболу, які відбувалися на базі Львівського ВПУ № 20.
Наші юні футболісти — це сила, енергія та справжній командний дух! Тож бажаємо їм та їхнім наставникам подальших спортивних успіхів.
Атестація педагогічних працівників – це справжній крок уперед!
Це момент, коли кожен викладач має можливість показати свій професійний ріст, поділитися досвідом, досягненнями та натхненням.
Атестація — це про розвиток, про нові ідеї, про сміливість змінювати підхід до навчання та виховання. Це про визнання щоденної праці, любові до студентів і відданості своїй справі.
Наші педагоги — це люди, які навчаються, експериментують і надихають. Саме завдяки Вам освіта стає сучасною, цікавою та живою!
Пишаємося кожним і дякуємо за вашу працю!
Нехай цей етап стане новим стартом для ще більших звершень!
До Всесвітнього дня книги та авторського права у нашому навчальному закладі відбувся змістовний захід, організований викладачем іноземної мови Лілією Карабін.
📋 Особливою подією стала зустріч з Козак Галиною Юріївною — письменницею, автором численних праць, Членом Національної спілки письменників, популяризатором української культурної спадщини.
📚Галина Козак представила свої напрацювання та презентувала авторські книги, присвячені Тернопільщині, також частково Львівщині.
🩷 Також під час заходу, працівники навчального закладу представили свої власні напрацювання у вигляді віршів – про любов та рідний край.
🤝🏻Захід об’єднав любов до рідного краю та до книги, а живе слово та щире спілкування довело: читання формує мислення й надихає на розвиток.
З 20 по 24 квітня 2026р. проводиться тиждень психології в Галицькому ПАК.
Сьогодні у нашому відділенні панувала атмосфера позитиву та психологічного перезавантаження. Ірина Кугай провела психологічну гру для педагогічного колективу на тему «Не можна налити з порожньої чашки»
Метою заняття було:
✔ знизити напругу та стрес у педагогічному колективі;
✔ нагадати про важливість турботи про себе;
✔ через гумор і цікаві факти поговорити про психологію;
✔ згуртувати колектив.
Психологія – важлива у житті кожного, адже ментальне здоров’я відповідає за здоров’я всього людського організму.
Сьогодні у нашому навчальному закладі відбулася година-реквієм «Чорнобиль: сорокова весна», присвячена 40-м роковинам найбільшої техногенної катастрофи в історії людства.
Цей захід, організований нашою викладачкою біології та хімії Баран О.В., став для кожного з нас не просто уроком історії, а глибоким переосмисленням цінності життя та відповідальності перед планетою.
Минуло чотири десятиліття, але сьогодні чорнобильський біль переплітається з болем сучасної війни.
• У 1986-му ліквідатори закривали собою розпечений реактор, рятуючи світ від невидимого ворога — радіації.
• Сьогодні наші Сили оборони України тримають небо над нами, виборюючи право нашої землі бути вільною від окупанта.
Хвилиною мовчання ми вшанували пам’ять усіх, хто віддав життя у боротьбі з атомом, та всіх героїв, що полягли за нашу свободу сьогодні.
Під час заходу ми згадали історію квітучої Прип’яті та стародавнього Чорнобиля. Переглядаючи архівні відео, ми, ніби, пройшлися вулицями, де колись лунав дитячий сміх, а тепер панує тиша, проросла крізь бетон.
«Земля може вижити без людини, але людина без Землі — ніколи».
Це головний екологічний урок, який виклала нам природа. Сьогодні Зона відчуження — це заповідник, де природа повертає своє, нагадуючи нам про крихкість людського втручання.
Ми схиляємо голови перед:
• Ліквідаторами, які купували час для всього світу ціною власного здоров’я.
• Евакуйованими, чиє життя розділилося на «до» та «після» за одну ніч.
• Дітьми Чорнобиля, які несуть на собі тягар цієї трагедії крізь покоління.
40 років — це лише мить у порівнянні з 24 тисячами років, які потрібні для повного розпаду радіоактивних елементів. Але пам’ять про людський подвиг має жити вічно.
Дякуємо організаторам та всім учасникам за щирість та небайдужість.
Пам’ятаємо, щоб не повторити!
